СОЛОДКЕ ПРОЩАННЯ З ЗЕМНИМ СВІТОМ – ДЕЩО ПРО ЛОКАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ СКЛАДАННЯ БУКОВИНСЬКОГО ПОМИНАЛЬНОГО ДЕРЕВЦЯ З ДАРАМИ
- Створено: Вівторок, 24 січня 2023, 13:35
- Категорія: Звичаї та обряди
Красивий, сумний, багато кому незвичний і дивний звичай побутує на Буковині – разом з поминальними хлібами (подаваниками, струцнями) на похоронну процесію готують ще солодке поминальне деревце – «пом», «парастас», «прутчик», «деревце», «садочок», «Царскі врата». Під такими назвами цей вид обрядового хліба побутує у нас, а під загальною назвою «Буковинські поминальні деревця з дарами» внесений до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини. У дослідженнях минулих років ми вже описували місцеві особливості споряджання та розподілу поминального деревця в селах Драчинці (колишній Кіцманський район) та Сучевени (колишній Глибоцький район). Краєзнавиця Анна Ватаманюк-Проскуріна дослідила специфіку складання такого деревця у Бережниці, Іспасі та Коритному (Вижниччина) [1]. Обрядові приписи стосовно того, якого розміру має бути деревце, на чому воно кріпиться (калач, решето, кошик, ноші чи стіл) – дуже різняться. Тож хочемо поділитися свіжими етнографічними свідченнями, котрі дослідницький проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва зібрав у експедиціях 2021-2023 років.
СТАТИ ЦАРЕМ НА ОДНУ НІЧ, АБО ДЕЯКІ ШТРИХИ ДО РУМУНСЬКОЇ ВЕРТЕПНОЇ МІСТЕРІЇ В СЕЛІ ГОРБОВА
- Створено: Четвер, 15 грудня 2022, 09:40
- Категорія: Звичаї та обряди
Класичний вертеп, «Царі», «Ходіння з Николаєм», «Ірóди» - різдвяний народний театр в Україні має чимало варіантів. Тематичним осердям його є один з головних християнських сюжетів – про народження Сина Божого, вертеп, за визначенням Я.Закальської, «…акумулює найважливіші християнські ідеї, але має окреслену національну забарвленість, водночас відтворює місцевий колорит різних регіонів» [ 1, с.147].
Опинившись на різдвяні свята у селі Горбово, що неподалік Чернівців, мандрівник може стати свідком колоритної румунської містерії «Craii» («Країй», в перекладі з румунської – «король, цар»). Троє хлопців у високих яскравих шапках заходять до оселі пересвідчитися, що народився Спаситель, з ними – Янгол, Чабан, Харап. Янгол намагається показати, де народився Спаситель, Харап йому погрожує відрубати голову, а завершується сценка тим, що світла звістка виявляється правдивою – Спаситель таки народився. Дітям чи юнакам, які розігрували сценку-містерію, господарі дають подарунки та гроші – як винагороду за добру звістку і привітання.
Детальніше...14 ЖОВТНЯ – ЦІЛЕ ГРОНО СВЯТ
- Створено: П'ятниця, 14 жовтня 2022, 09:20
- Категорія: Звичаї та обряди
Сьогодні, 14 жовтня, відзначаємо кілька свят – Покрову Пресвятої Богородиці (одне з найбільших християнських свят), День українського козацтва, День Української Повстанської Армії та День захисників і захисниць України.
«Слоїк не може вернутися порожнім»
- Створено: Середа, 28 вересня 2022, 10:09
- Категорія: Звичаї та обряди
Душевна традиція, котра єднає Снятин і Конотоп, Рівненщину з Одещиною, Буковину з Поділлям. «Слоїк не може вертатися порожнім», - скаже вам господиня з Буковини, те саме потвердить і господиня з Сумщини, лише слоїк називатиме банкою, а так – все без змін. Йдеться про традицію взаємної гостинності: якщо вам у дім принесли молоко чи сметану в банках, ви маєте тут же перелити вміст у свій посуд, принесену банку (слоїк) вимити і на його дно кинути шматочок присоленого хліба. Зараз традицію осучаснили і кидають цукерки, печиво чи інші дрібні лакітки.
Звідки походить традиція і що вона означає?
Дослідниця Світлана Гончарук у статті «Клади перед людей хліб на столі» («Україна молода», 2010) пояснює: «Це пригощення для корови-годувальниці й оберіг від лихого ока».
Детальніше...«Хоть Купайло, хоть Лопушник, але це таки справедливий Іван»
- Створено: Четвер, 07 липня 2022, 11:46
- Категорія: Звичаї та обряди
Сьогодні буде чимало суперечок – ось побачите. Про те, чи є сьогоднішнє свято язичницьким, чи християнським, і чи коректним є словосполучення «Івана Купала». А ще поширюватимуться тези, начебто це штучна для Заходу України традиція, нав’язана … комуністами. Насправді у етнографії (а ми досліджуємо дану тему саме з позиції етнографії та культури, а не богослов’я) сьогоднішня днина має свою і дохристиянську, і християнську символіку. А щодо того, що одне з найглибших свят, якому кілька тисячоліть, нам принесли комуністи.. це навіть коментувати не будемо.
Чому ми не оминаємо дохристиянську складову традицій? Все просто. Християнська традиція на наших теренах утверджувалася як мінімум з VIII століття нашої ери, саме про це свідчать розкопки на території сучасної Заставнівщини, де перші християнські храми з’явилися задовго до того, як ця світова релігія стала офіційною для нашого суспільства.
Детальніше...